Секта «Церква
Сонця» проявляє найбільшу активність в
Криму. Її адепти регулярно намагаються легалізувати її на республіканському й
районному рівнях шляхом реєстрації релігійних громад «християн віри
євангельської» під назвою «Всесвітня Християнська Апостольська Свята Небесна
Церква Сонця».
З 1998 року в
кримськім селищі Мирний (Євпаторійський район) влаштувалася група, що йменувала
себе «Діти Сонця».Вона нараховувала лише
до 15 людей, що прибули з різних
регіонів України ( зокрема з Рівне й Хмельницького). Ними були викуплено кілька
квартир, у яких і проводяться культові заходи секти. У бесідах з оточенням
сектантів встановлено, що ніхто зі членів громади не працює. На які засоби
існує секта і її адепти нікому невідомо.
«Церква Сонця»
ніякого відношення до п'ятидесятників і неопятидесятничним (неохаризматичним) сектам «Руху віри» ( як
вказується в їхніх заявах на реєстрацію) не має. Деякі громади «Церкви Сонця» у
Криму фактично є філіями іншої пострадянської тоталітарної секти - «Богородичного
центру».
Однак ієрархи
«Церкви Сонця» мають більший контроль над адептами, чому керівництво
«Богородичного центру». Не виключенням, що такий союз - тимчасовий,
ситуативний.
Хоча в якості
культової літератури в таких громадах сектах використовуються друковані видання
саме «Богородичного центру» («Світлі суми», «Небесна наставниця» і т.д.). Крім
цього, у громаді користуються «самвидатними» витримками з Біблії ( так званий
«Молитовний Розарій благословенної Діви Марії» - молитви й біблійні - обсягом
близько 15 сторінок).
Основний
обрядовий елемент секти - медитація. Члени громади сідають на підлогу в позі
лотоса (поринають у рай), читається «Розарій», у результаті чого відбувається
входження в транс, а в завершенні обряду проводиться загальна молитва. Як
правило, у кожному будинку, що належить секті, обладнаний вівтар, на якім
установлені предмети культу. Пости членами громади не дотримуються. Адептам
дозволено курити й вживати спиртні напої.
У громаду крім
дорослих входять і діти, яким заздалегідь визначається подружня пара.
Чоловікам, згідно із внутрішніми законами громади, дозволено мати кілька
дружин. У випадку виникнення яких-небудь
проблем (ревнощі й т.п.), практикуються безладні полові зв'язки. Необхідно відзначити,
що матері в дітей визначені чітко, тоді як установити, хто доводиться дитині
батьком, практично неможливо.
Усі діти й
дорослі члени громади носять те саме по батькові - Георгійович, по імені
духовного лідера «Церкви Сонця» «батька Георгія» - Кукарских Георгія Павловича,
1958 року народження, уродженця г. Камінь-Уральський Свердловської області
Росії, громадянина Росії, прописаного в г. Новий Уренгой Тюменської області.
Георгій Кукарских раніше багаторазово засуджений. В 1973 р. по ст. 69 КК РСФСР
- 2 року позбавлення волі. В 198O г. по ст. 144 ч. 2, 15, ст. 154 ч. 1 КК РСФСР
- 2 року позбавлення волі. В 1983 р. по ст. 140 ч. 2 КК УРСР - 5 років
позбавлення волі. В 1988 р. по ст. 14 ПРО ч. 3 КК УРСР - 4 роки позбавлення
волі. Згідно зі ст. 26 КК УРСР визнаний особливо небезпечним рецидивістом.
У селищі Мирний
секта «Церква Сонця» носить другу назву - «секта вільної любові».
У громаді введена
в систему практика «колективного виховання дітей» При цьому батьки дітей
проживають в інших містах. Дітей влаштовують у школу на кілька місяців. Після
зазначеного періоду відбувається ротація. Найчастіше викладачі не знають, хто є
родителями, звідки привезені діти й куди їх відвозять. По зазначеній проблемі
директор місцевої школи неодноразово інформувала управління освіти в Євпаторії.
Аналогічні доповідні записки направляла дитячий лікар поліклініки селища Мирний
М. М. Амулаева. Реакція чиновників відсутня, що дає підстави вважати хоча б
частково правдивими твердження місцевих лідерів секти про те, що «Церква Сонця»
має високопоставлених адептів у системі народної освіти.
Сам Георгій
Кукарских у громаді вважається «богом». Його « правою рукою» є Боголюбська
Сусанна Георгіївна та Боголюбська Іонна Георгіївна, вказівки яких для інших
членів організації є «законом» і виконуються беззаперечно. За невиконання
доручень передбачені покарання у вигляді тривалих молитов, господарських робіт
і т.п.
У процесі
перебування в «Церкві Сонця» на її членів виявляється психологічний вплив, що в
остаточному підсумку приводить до деградації особистості. Найчастіше, згідно з
канонами «церкви», її члени розривають усі зв'язки із зовнішнім миром, як
наслідок, відбувається розпад родин і т.п.
Досить великі
філії «Церкви Сонця» активно діють у Рівне, Миколаєві, Запоріжжі, Донецьку,
Одесі. Де-факто «Церква Сонця» є філією суспільної організації, зареєстрованої
в Києві за назвою «Міжнародний християнський дитячий благодійний Фонд «Сонця»,
через який здійснюється все фінансування й координація діяльності структур «Церкви
Сонця» в Україні. Крім цього, використовуючи можливості фонду, здійснюються
міжнародні контакти з однодумцями з Німеччини й Болгарії. Президентом
зазначеного фонду є прихильниця о. Георгія й член евпаторийської громади «Діти
Сонця» Л. Л. Гизун.
Члени громади
постійно проводять роботу, спрямовану на встановлення контактів з підприємцями.
На думку
фахівців, досліджувана структура є не громадою, а носить характер домашнього
монастиря. Згідно із Законом України « Про волю совісті й релігійних
організаціях» релігійна громада може існувати без реєстрації в органах влади,
при цьому проводити свої культові заходи тільки на квартирах у членів громади,
у той час як монастир при будь-яких обставинах обов'язково повинен пройти
реєстрацію в Державному комітеті зі справ релігій.
Сувора
дисципліна
й тотальний психологічний контроль лідерів секти над своїми адептами
ускладнює
одержання об'єктивної інформації про діяльність «Церкви Сонця» та її
членів навіть для правоохоронних органів та державних структур.
© Україна сектантська
2008
|