Особливо
небезпечним є вплив деструктивних культів на молодь і на людей, які вже
мають психічні розлади. Вони найлегше піддаються навіюванню і врешті
втрачають не лише гроші та майно, а й руйнують власне "Я”.
-
Онуків лякають пеклом, якщо вони не будуть відвідувати ту церкву. А в
доньки — постійні конфлікти з чоловіком, - розповідає 75-річна
тернополянка пані Марія (прізвище не називаємо з етичних міркувань -
прим. ред.).
Життя
цієї родини, як каже старенька, змінилося до невпізнання, відколи
донька та внуки почали відвідувати одну з незареєстрованих у нашому
місті релігійних громад. Онуки, як каже пані Марія, не можуть провідати
її без дозволу матері, хоча й самі вже майже дорослі —12 та 17 років.
Заборонено їм бувати й на могилі дідуся. Жінка додає, що "нова віра”,
яку знайшла її донька, забороняє їй відвідувати традиційні церкви,
приходити до матері на Святвечір. Натомість дітям заборонили навіть йти
на випускний бал.
-
Це ж мої рідні! - ледь тамуючи сльози, продовжує жінка. - Боляче
бачити, як змінилося їхнє життя і не мати змоги вплинути на це —
настільки сильними є переконання їхніх "духовних лідерів”. Знаю, що в
тій общині змушують жертвувати немалі гроші, по кілька годин вистоювати
на колінах під час молитов. До мене теж приходили їхні лідери, змушували
прийняти їхню віру. Але я не погодилася.
Втекла в монастир
-
Психотерапія та релігія стоять дуже близько. І часто цим користуються
непорядні, навіть хворі люди, - каже психоаналітик Владислав Газолишин. -
Шукаючи у них допомоги, можна натомість нашкодити своєму психічному
здоров'ю.
Фанатизм
віруючих може завдати неабиякої шкоди і їхньому психічному здоров'ю, і
вкрай зіпсувати стосунки з рідними, підтверджує тернопільський
психоаналітик Владислав Газолишин. У його практиці теж був подібний
випадок. Щоправда, тоді 17-річна дівчина належала до однієї з
традиційних церков. Однак, "пішовши із головою” у релігію, врешті
потрапила до психоневрологічної лікарні.
-
Посварившись із батьками, дівчина хотіла піти в монастир, - розповідає
психоаналітик. - То була закинута хата в глухому селі, де монашки вели
невеличке господарство і приймали до себе всіх охочих.
Спершу,
як каже чоловік, дівчині було дуже комфортно — її прийняли приязно,
ніхто не запитував, звідки вона, не цікавився її приватним життям.
-
Невдовзі черниці помітили, що дівчина почала розмовляти сама з собою,
розповідати про свої "видіння”, - продовжує фахівець. - Тоді жінки
вирішили відвезти дівчину в обласну психоневрологічну лікарню.
Лікар-психіатр поставив діагноз - "шизофренія”. Звісно, не можна
стверджувати, що саме перебування у монастирі стало єдиною причиною
такої хвороби. Однак воно однозначно підірвало і так нестійку психіку
дівчини.
У конфлікті з законом
Дуже
важливо розуміти, чим відрізняються деструктивні культи, що нерідко
вимагають фанатичної віри від своїх послідовників, від традиційних
релігій, наголошує фахівець. Так, в останніх є налаштування на те, що
людина приходить у церкву добровільно. А також — установка на те, що Бог
допоможе, але й зусилля людини для цього теж потрібні.
-
У традиційних релігіях людина як особистість — важлива і цінна, -
продовжує пан Газолишин. - Ті церкви — не в конфлікті з державою та
законом. За потреби, звертаються у державні заклади, якщо потрібна
допомога їхнім вірним. Так, наприклад, дуже добре, що ті монашки
привезли дівчину у лікарню. Там її стан стабілізували, знайшли рідних.
Вона повернулася додому та до звичного життя.
Натомість
деструктивні культи, як наголошує психоаналітик, зазвичай перебувають у
конфлікті з державою та законом. Вони виробляють власні закони, які
доволі часто суперечать загальноприйнятим. До прикладу, йдеться про
вчення діанетиків, започатковане Роном Хаббардом. Воно доволі популярне
не лише за кордоном, а й в Україні. Це вчення, пропонуючи розвивати
здібності людини, насправді абсолютно знищує особистість, вважає
психоаналітик.
-
Людина без такої чи подібної спільноти — ніхто і ніщо, - пояснює пан
Газолишин. - Громада розчиняє її в собі, людина не має не лише власного
майна, а й нерідко - й права на власні поїздки, вільне пересування.
Найлегше
потрапляють у деструктивні культи ті, хто вже має порушення психіки, не
може знайти розуміння з оточуючими і не звертається до медиків.
Натомість шукає себе у різних видах медитацій, відвідує тренінги, на
яких обіцяють "розвиток особистості”.
-
Людина, яка має психічні розлади — легко навіювана, її легко
переконати, - продовжує психоаналітик. - Оскільки вона має проблему із
цілісністю свого "Я”, то їй легше розчинитися у запропонованому
середовищі. Пізніше її дуже легко використати і нею дуже легко
маніпулювати. Просто переконати, що їй не потрібні ні гроші, ні майно,
ні житло.
У групі ризику - ті, у кого горе
Особливо небезпечним, як наголошує фахівець, є вплив деструктивних культів на молодь.
Вона, у пошуках свого "Я”, часто конфліктує з батьками, не сприймає їхніх заборон.
Легко
потрапити у подібну "віру” й самотнім людям літнього віку. Адже в
общині їх оточують такою опікою, якої вони ніколи вже не сподівалися
отримати вдома. Однак при тому старенькі ризикують непомітно залишитися
без житла, майна та грошей.
У групі ризику, продовжує він, і ті, хто нещодавно пережив втрату близьких.
-
У стані горя люди дуже вразливі, - каже психоаналітик. - Їм можна
наобіцяти яке завгодно диво — навіть контакт із духом померлого, який у
такий спосіб продовжуватиме спілкуватися з рідними, даватиме їм поради,
керуватиме ними.
Легко
піддаються впливові деструктивних культів і батьки, в яких хворі діти.
Їх представники таких культів приваблюють обіцянками спільних молитов за
одужання малечі. При цьому відмовляють звертатися до лікарів,
запевняючи, що в їхньому випадку медицина безсила, а віра — спроможна на
все.
-
Утім, найнебезпечнішим є навіть не саме входження у такий культ, а
неможливість із нього вийти, - наголошує пан Газолишин. - Інші учасники
зазвичай пильнують новачка, стежать, із ким він спілкується, чи
дотримується встановлених правил, чи регулярно відвідує зібрання. Тож
вирватися з-під такої опіки людині самотужки буває дуже важко.
Ірина Погоріла
