Фарисейство –
релігійне лицемірство, личина праведності та побожності, стан честолюбного
самовдоволення, заснованого на небачені власної гріховності. Розвивається при
дотриманні церковних правил і обрядів без виконання заповідей любові до Бога й
ближніх….
На початку реформ становлення демократичної державності у минулих 90-х, на всій пострадянській території, кримінальний світ
розпочав створювати власні релігійні
організації.
Це було вигідно зо
всіх боків.
По перше, концентрація, керівництво над кримінальними кадрами, можливість офіційно збиратися «браткам» в амплуа віруючих, які
відбули термін покарання, або знаходяться за колючим дротом. Будучі за
гратами, вступив до сектантських лав, вони
засвоїли відповідні манери поведінки, релігійної фарисейської конспірації. Багатьох
з них секти брали на поруки, викупали на волю за допомогою обізнаних адептів та їхніх пастирів.
Своєрідний бізнес контейнер,
«арештантська біржа волі».
По друге – можливість
маніпуляції фінансами, утримувати в секті
відповідний «воровський общак», відмивання тіньових коштів на
пожертвуваннях, місіонерської діяльності, будові, нерухомості та іншого, що
надає можливість безподаткового,
злочинного збагачення.
По третє зближення з закордонними релігійними
організаціями, використання їхнього потенціалу з метою поширення своєї кримінальної діяльності до
міжнародного рівня.
Конкурентно здатна фінансово-економічна діяльність
завжди потребує участі в політичної сфері.
До створених сект залучаються різного роду
діячі чиновники, лідери партій, які
проштовхують заплановані регіональні інтереси кримінального світу.
Як відомо, більшість сучасних неопротестантів,
харизматів- неоп’ятидесятників
проводять в Тернопільської області не
лише релігійну діяльність. Відповідна
активність спостерігається у політичній, соціальній та благодійній сферах
суспільства. Така робота здійснюється з
місіонерською метою – залучення до свого кола нових адептів. Сектанти працюють
у в’язницях, лікарнях, алко - наркологічних
диспансерах. В області існують навіть декілька сектантських реабілітаційних центрів.
Яскравим хрестоматійним прикладом є
християнська Церква Повного Євангелія « Любов і зцілення», яка розпочала свою
діяльність в 1993 році при співпраці їз місією «Віфлеєм».
З подачі
американського пастора Тома Джексона, що висвятив місцевого пастора Столярчука , організація отримала реєстрацію. З часом Столярчук переїхав на постійне місце проживання в США.
Він донині звідти веде активну роботу по закордонних зв’язках.
За декілька років організація перетворилася у цілу сім’ю Церков «Любов і
зцілення» в Україні.
У 2000 році вона увійшла до об’єднання
всесвітньої Асоціації Церков і служинь Every Nation (США)
В 2001 році при Церкві
розпочали свою роботу « Християнський центр Милосердя» який на сьогодні налічує
три стаціонарні реабілітаційні центри, та адаптації жінок з міст позбавлення
волі.
Центр реабілітації
наркозалежних , без сумніву, корисна справа.
Якщо люди отримують
реальну допомогу, повертаються до здорового, нормального життя через зцілення Євангельським
словом та лікування працею – це дійсно
Божа справа.
Однак, якщо під прикриттям центру кримінальне
угрупування реалізує наркотичну сировину та
розповсюджує відповідні препарати, маючи власний ринок - це вже зовсім інша діяльність, яка повинна
опинитись у полі зору відповідних служб.
Нині Церква має шість
дочірніх церков. Три з них в
Тернопільської області – інші в
Чернівецький та м. Одеса.
На початку цього року
громада переїхала в нове приміщення – в будинок торгово-адміністративного
комплексу «Сотеріа» що на вулиці Шептицького.
Простора територія
останнього поверху будинку, де розташована Церква - наводить на думку, про те що кількість
відвідувачів , та відповідно церковний збір пожертвувань ніяк не в змозі
оплатити навіть частку коштів, потрібних на її функціонування.
Більшість
відвідувачів цього релігійного зібрання, люди з кримінальним минулим. Серед них офіційний адміністратор церкви
Борис Фенц,
який при кожному зручному випадку розповідає
про власне «чудо зцілення» від ВІЛ СНІДу за допомогою молитов, що є цілковита брехня.
Серйозно насторожує рекламна похвальба
про такого роду зцілення, що широко представлені в Інтернеті та ЗМІ.
Відверта неправда переслідує мету придання
значності та доказу приналежності до
Божої благодаті , за якою приховані звичайнісінькі сектантські забобони, що
несуть у собі непоправну шкоду здоров’ю
віруючих.
Під час відвідування ритуалу
богослужіння, традиційного для нео-харизматів гучного «бомбардування любов’ю» та
жорсткого вдовбування в голови присутніх про «чудесне зцілення»складається відчуття що фарисейство,
як організована злочинність з яким
боровся Господь – незламно.
ВАЛЕРІЙ СОБЧУК
| 
