|
Ми повинні боятися й любити Бога
так, щоб не відбирати в близького свого ані грошей, або
майна його, і не привласнювати собі чужого шляхом нечесної торгівлі, або
шахрайства. Але нам слід допомагати близькому своєму в збереженні й збільшенні
його майна та засобів існування.
Бог загрожує покаранням усім, хто
порушує заповіді Його. Тому ми повинні боятися гніву Божого й не порушувати цих
заповідей. Але Він обіцяє милість Свою й усілякі блага всім, хто дотримує Його
заповідей. Тому ми повинні любити Бога, уповати на Нього й охоче жити по Його
заповідях
Заповідь сьома
Мартін Лютер, "Короткий
катехізис"
*******
П’ятого
березня минуло майже чотири роки від
проголошення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН
про Всесвітній день гуманітарної допомоги.
Гуманітарна допомога – вид благочинної допомоги засобами необхідними для підтримки
життєвого стану, безкоштовне
розповсюдження серед населення районів, охоплених гуманітарною катастрофою, або
що перебувають на її межі.
Вперше
гуманітарну допомогу на Тернопільщині почали надавати релігійні організації. Серед
них Українська Лютеранська Церква.
Починаючи з 1979 року американське місійне товариство « Думки про
віру» розпочало тут активну діяльність:
надсилає пожертви нового та вживаного
одягу, взуття і предметів гігієни зі США.
У складі міжнародного благодійного фонду «Дар
життя», діє « Медична клініка на колесах», яка починаючи з минулих 90-х років, надає
безкоштовні медичні послуги.
Один
з його консультаційних центрів розташований у лютеранської громаді міста Кременця.
«Громада
отримує гуманітарну допомогу і видає її потребуючим членам суспільства. Роздача
гуманітарної допомоги супроводжується пастирем церкви, дияконами, студентами
духовної семінарії чи навченим Євангелістом – розповідає офіційне
представництво Церкви.
«Слово
Боже завжди супроводжує роздачу гуманітарної допомоги. УЛЦ наголошує на тому,
що ми віримо у те, що люди стають християнами по благодаті через віру та
Святого Духа, що працює в них.»
Але,
відомо що святе і грішне завжди поруч ходять.
Ось
й перетворилося добра справа допомоги людям у тривалий підпільний бізнес. Для
реалізації гуманітарки, яка щедрим потоком надходить у громаду кременецького УЛЦ, створено потужний
торговельний синдикат.
Магазини,
аптеки, ринки, навіть торговельні агенти – все задіяне для перетворення християнської моралі спасіння
душі через пожертву в її згубу від
лукавої спраги наживи.
Торгівля
християнською совістю підприємців-лютеран не є таємницею між мешканцями міста
Кременця. Про таки «комерційні завороти» загально відомо кожному, тому віруючі
інших конфесій рахують лютеранців звичайною сектою, яка не маючи нічого
спільного з християнством, переслідує мету збагачення за рахунок закордонних
пожертвувань.
Тому
до вислову пастора громади «Хреста
Господнього» УЛЦ Романа Андрунціва, що його Церква «… через відродження духовності, освітню та
гуманітарну діяльність сприяє утвердженню демократичної Української
держави» можна віднестися цілком скептично, пам’ятаючи як Христос
гнав з Храму торгашів й менял.
На
думку приходить показова судьба Апостольського скарбника Іуди Іскаріотського. Збираючи
пожертву – встановив ціну Господу – 30 серебрянників. Воїстину кажуть - Благими
намірами, вимощена дорога в пекло...
Яка
твоя ціна Господи, у кременецьких
лютеран?
ВОЛОДИМИР
МОВЧУН
| 
